Меню
Главная - Автострахование - Незаконне вселення на чужу власнисть

Незаконне вселення на чужу власнисть

Незаконне вселення на чужу власнисть

Право власності


open wikipedia design. Пра́во вла́сності (в об’єктивному розумінні) — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з , і власником належним йому на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам.

Власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними нормами. Оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей.

Всі інші особи, невласники, зобов’язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ.

Таким чином, власність це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст. Власність в економічному розумінні — це економічне панування суб’єкта над об’єктом, що належить йому, використання суб’єктом цих об’єктів своєю владою й у власних інтересах. Суб’єктивне право власності — право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 ).

Це означає, що суб’єктивне право власності є абсолютним. Власникові повинні протистояти усі інші особи, хоча кожна особа має право вимагати від власника припинення порушень її прав. Змістом права власності є права́ (правомочності) , та своїм майном — так звана «цивілістична тріада».

Суб’єктивне право власності — це також забезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння користування та розпорядження належним особі майном; воно надає власнику можливість на свій розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якої незабороненої законом діяльності. Характерні ознаки права власності як суб’єктивного права:

  1. Його зміст охоплює три правомочності;
  2. Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою й у своєму інтересі.
  3. Суб’єктом права власності може бути будь-який суб’єкт права;
  4. Об’єктом правовідносин власності може бути будь-яка індивідуально-визначена річ. Родові речі можуть бути об’єктом права власності за умови їхньої індивідуалізації;

володіння — це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв’язку з річчю.

Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв’язку власника з річчю.

При наявності юридичних підстав володіння називають титульним. Воно пов’язане з волевиявленням власника. Володіння може бути фактичним і юридичним, законним, незаконним і давнішнім.

Незаконне вселення на чужу власнисть

/ / 11.06.2018 50 Views 13.06.2018 13.06.2018 13.06.2018 До таких предметів слід відносити наукові праці, відкриття, винаходи, що належать на праві авторства іншим особам, рідкісні колекції та зразки флори і фауни, інші предмети, що становлять винятковий інтерес для різних наук.

Фактичне володіння може виникнути як на законній підставі, так і внаслідок протиправного заволодіння. Через це наявності лише фактичного володіння недостатньо, щоб визнати його законним.
Майно, що має художню цінність, — це твори мистецтва, що відтворюють дійсність у творчих образах. До них належать твори художників: картини, малюнки, портрети, фрески, гравюри, естампи, літографії; інші твори; кіно-, фото-, відео-матеріали, скульптурні, аудіовізуальні твори, унікальні і рідкісні музичні інструменти тощо.

Майно, що має культурну цінність, — це предмети, що відображають досягнення людства в духовних, інтелектуальних, культурних, виробничих відносинах. Запропоновані М. І. Пановим доктринальні визначення розглядуваних категорій цінного майна видаються цілком прийнятними, однак під час застосування приписів ст.

Важно Может ли участковый выселить незаконно проживающих?

Участковый не имеет полномочий никого выселять из квартиры. В его функции входит только разъяснительная работа: он может провести профилактическую беседу с нарушителями и указать им на последствия, которые влечет за собой незаконное пребывание в чужом помещении. Инфо Также участковый должен разъяснить то, что за порчу имущества следует уголовная ответственность по статье 167 УК РФ, а еще предупредить о дальнейшем пристальном внимании к этой ситуации со стороны правоохранительных органов.

В некоторых случаях такой беседы оказывается достаточно для того, чтобы незваные гости покинули чужой дом.

Как выселить из квартиры незаконно проживающих В случаях если незаконно вселившиеся люди отказываются выселяться добровольно, то гражданам приходится прибегать к помощи государственных органов.

Внимание Під майном, що випадково опинилося у винного, слід розуміти майно, яке надійшло у володіння винного в результаті випадкового збігу обставин.

Говорячи про майно (в тому числі скарб) як таке, що має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність М. І. Панов зазначає таке. Майно, яке має історичну цінність, — це предмети та цінності, пов’язані з історичними подіями в житті народів, розвитком суспільства і держави, історією науки і техніки, а також такі, що стосуються життя і діяльності видатних осіб (державних, політичних, суспільних діячів), рідкісні рукописи, предмети і їх фрагменти, отримані в результаті археологічних розкопок, стародавні книги й архіви, що є історичною цінністю тощо.

Майно, що має наукову цінність, — це предмети (цінності), що містять інформацію (систему знань) про закони природи, суспільства і мислення, а також інформацію з окремих галузей знання.

Если при выселении применяется сила или в результате незаконно проживаемым гражданам на территории причиняется вред здоровью или жизни, лицо, допустившее такие действия может привлекаться к уголовной ответственности на основании ст.330 УК РФ.

Наказываются такие правонарушения лишением свободы сроком на 5 лет при совершении тяжких деяний, в ином случае меры ограничиваются арестом и назначением принудительных работ.

На Косівщині сільський голова незаконно передав у приватну власність чужу землю, – справою займається прокуратура

  • Погода на 10 днів від
    1. 24.12.19
    2. 19:00
    3. 24.11.19
    4. 13.10.19
    5. 03.11.19
    6. 19:00
    7. 11:00
    8. 27.10.19
    9. 19:00
    10. 19:00
  • 09/07/2018 Версії Прокуратура вимагає повернути державі земельну ділянку в Косівському районі, яка була незаконно передана фізичній особі у приватну власність Коломийською місцевою прокуратурою в порядку цивільного судочинства пред’явлено позовну заяву в інтересах держави про відшкодування шкоди, завданої злочином, шляхом визнання недійсними державного акта про право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію акта про право власності на земельну ділянку фізичної особи та повернення земельної ділянки, пишуть з посиланням на прес-службу прокуратури Івано-Франківської області. Установлено, що земельну ділянкув Косівському районі загальною площею 2 га, ринкова вартість якої становить 4 млн грн, внаслідок підробки документів сільським головою було незаконно відчужено та передано у власність фізичній особі.

    У позовній заяві прокуратура вимагає через суд визнати недійсними правоустановчі документи та повернути земельну ділянку. На даний час цивільну справу судом призначено до розгляду.

  • загрузка.
  • загрузка.

  • Топ-тема

    Тема Вівторок, 8, Жовтень 11:38 11:23 11:12 12:11

    11:56 12:33 11:06 10:42 10:28 10:19 09:50

  • Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації без посилання на сайт, суворо заборонено.

    Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації без посилання на сайт, суворо заборонено. versii.if.ua 2013 — 2022. більше 1024

    1. Банер 3 – 1000 грн/міс
    2. Вартість розміщення банерів:
    3. Банер 7 – 1200 грн/міс
    4. Банер 2 – 1000 грн/міс
    5. Банер 11 – 500 грн/міс
    6. Банер 8 – 1200 грн/міс
    7. Банер 15 – 800 грн/міс
    8. Банер 9 – 2500 грн/міс
    9. Банер 13 – 500 грн/міс
    10. Банер 14 – 800 грн/міс
    11. Банер 12 – 500 грн/міс
    12. Банер 6 – 1200 грн/міс
    13. Банерна підкладка – 2500 грн/міс
    14. Банер 10 – 1200 грн/міс
    15. Банер 4 – 1200 грн/міс
    16. Банер 5 – 1200 грн/міс
    1. 5 — 468 x 60 px
    2. 3 — 468 x 100 px
    3. Технічні вимоги до банерів:
    4. 1 — банерна підкладка
    5. 6 — 180 x 150 px
    6. 4 — 468 x 60 px
    7. 2 — 468 x 100 px

    У Полтаві правоохоронці викрили зловмисніків, які незаконно захопили чужу власність

    21:16 08-11-2010 Працівники управління протидії економічній злочинності в Полтавській області розкрили ретельно сплановану аферу, в результаті якої шахраям вдалося незаконно привласнити близько 20 000 квадратних метрів нежитлової площі. Про це повідомили у прес-службі МВС.

    Оперативники ДСБЕЗ області з’ясували, що троє родичів з міста Харків (віком від 25 до 65 років) заволоділи нежитловими будівлями вартістю понад 27 мільйонів гривень, що належать одному з місцевих товариств з обмеженою відповідальністю, використавши підроблені документи. Наразі підозрювані підписали зобов’язання не залишати межі міста до закінчення досудового слідства.

    За фактом підроблення і використання завідомо підроблених документів порушено кримінальну справу. Погода в Киеве Погода в Харькове Погода во Львове влажность: давление: ветер: влажность: давление: ветер: влажность: давление: ветер: Погода на в Днепре Please enable JavaScript to view the журналист 22:42 27-09-2022 журналист 21:30 26-09-2022 журналист 21:57 04-10-2022 журналист 23:31 24-09-2022 14:08 18-09-2022 журналист 10:00 21-09-2022 журналист 21:12 23-09-2022 журналист 02:05 02-10-2022 © .

    Все права защищены. Информация, размещенная на сайте, защищена авторскими правами. В частности, любое копирование, адаптация, перевод, хранение и использование в средствах массовой информации, в том числе, хранение и обработка с помощью электронных средств подпадают под защиту Закона Украины «Об авторском праве и смежных правах».

    Право власності

    Пра́во вла́сності (в об’єктивному розумінні) — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з , і власником належним йому на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

    ГолосUA и сайт являются собственностью ООО «Голос.ЮА». Какое-либо использование материалов без письменного разрешения ООО «Голос.ЮА» — запрещено. Допускается частичная перепечатка, копирование или воспроизведение информации с обязательной прямой, открытой для поисковых систем гиперссылкой.
    Право власності охоплює правові норми, які закріплюють і охороняють стан приналежності матеріальних благ конкретним особам.
    Власність характеризується наявністю такої влади особи над річчю, яка визнана суспільством і регламентована соціальними нормами. Оскільки влада над річчю неможлива без того, щоб інші особи, невласники речі, ставилися до неї як до чужої, власність означає відношення між людьми з приводу речей. Всі інші особи, невласники, зобов’язані утримуватися від будь-яких зазіхань на чужу річ і на волю власника мати цю річ.

    Таким чином, власність це суспільні відносини, які характеризуються двома основними ознаками: вони виникають з приводу речей, мають вольовий зміст.

    Власність в економічному розумінні — це економічне панування суб’єкта над об’єктом, що належить йому, використання суб’єктом цих об’єктів своєю владою й у власних інтересах. Суб’єктивне право власності — право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 ).

    Це означає, що суб’єктивне право власності є абсолютним. Власникові повинні протистояти усі інші особи, хоча кожна особа має право вимагати від власника припинення порушень її прав.

    Змістом права власності є права́ (правомочності) , та своїм майном — так звана «цивілістична тріада». Суб’єктивне право власності — це також забезпечена законом міра можливої поведінки фізичної і юридичної особи щодо володіння користування та розпорядження належним особі майном; воно надає власнику можливість на свій розсуд використати своє майно і свій інтелектуальний потенціал для будь-якої незабороненої законом діяльності.

    Характерні ознаки права власності як суб’єктивного права:

    1. Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою й у своєму інтересі.
    2. Об’єктом правовідносин власності може бути будь-яка індивідуально-визначена річ. Родові речі можуть бути об’єктом права власності за умови їхньої індивідуалізації;
    3. Його зміст охоплює три правомочності;
    4. Суб’єктом права власності може бути будь-який суб’єкт права;

    володіння — це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв’язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв’язку власника з річчю. При наявності юридичних підстав володіння називають титульним.

    Воно пов’язане з волевиявленням власника.

    Володіння може бути фактичним і юридичним, законним, незаконним і давнішнім. Фактичне володіння може виникнути як на законній підставі, так і внаслідок протиправного заволодіння. Через це наявності лише фактичного володіння недостатньо, щоб визнати його законним. Потрібні юридичні підстави такого володіння, його юридичний титул.

    Вторгнення у реєстр нерухомості.

    Як тепер в Україні крадуть чужу власність

    Перегляди: 683 В Україні набирають обертів махінації з нерухомістю. Зловмисники придумали схему, яка дозволяє їм торгувати чужими квартирами та іншою нерухомою власністю.

    При цьому злочинці не обдурюють довірливих людей похилого віку і не підробляють документи. Усе, що їм потрібно для успішної афери, — потрапити до державного реєстру нерухомості.

    І вони навчилися успішно це робити. Як це відбувається? Стверджувати щось поки що рано — тільки недавно почалось офіційне розслідування подібних інцидентів.

    Однак «Главкому» вдалося поговорити з представниками влади та нотаріусами й з’ясувати подробиці скандалу, наслідки якого важко уявити. Скандал навколо афер із нерухомістю розгорівся в середині травня. У ЗМІ з’явилася інформація про те, що, нібито, нотаріуси зафіксували несанкціоновані реєстраційні дії в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

    Із посиланням на лист глави відділення Нотаріальної палати України в Сумській області Лариси Волошиної своїм колегам, журналісти повідомляли про те, що хтось незаконно проникає до реєстру нерухомості.

    «За повідомленням приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ассорі Оксани Юріївни, у період з 13 квітня по 28 квітня 2016 сторонніми особами шляхом використання її логіна користувача та паролів було здійснено несанкціоновані реєстраційні дії в Державному реєстрі прав на нерухоме майно»

    , — цитували видання лист Волошиної.

    Під несанкціонованими реєстраційними діями Волошина мала на увазі маніпуляції з реєстром — від імені сумського нотаріуса було знято заборону на продаж будинку в Києві, який був в іпотеці. На новини про злам реєстру нерухомості відразу відреагували в Мін’юсті. У профільному відомстві запевнили — ніяких зламів не було.

    «Не зафіксовано жодних спроб доступу до реєстру без використання зазначених засобів ідентифікації»

    , — пояснили в Мін’юсті.

    Звалив усю провину на нотаріусів і глава відомства Павло Петренко. «Бувають такі факти, коли нотаріуси передають ключі доступу до реєстру своїм помічникам.

    А потім, коли з’являється скарга на дії нотаріуса, є такі творчі спеціалісти, які починають розповідати про всесвітню змову й віруси», — так окреслив позицію Мін’юсту в інтерв’ю «Главкому» Павло Петренко.

    За словами міністра, звичайно, не можна заперечувати якісь унікальні ситуації, але він вважає, що потрапити до реєстру незаконно практично неможливо.

    «І поки це не буде підтверджено спеціальною експертизою, яку проводить Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, ми не можемо вважати несанкціоноване втручання в реєстр реальним»

    , — додав голова профільного відомства. Резюмуючи, Петренко запевнив, що системи безпеки Мін’юсту не сповіщали про зовнішнє несанкціоноване втручання в роботу реєстру. Щоб спробувати з’ясувати, чи були насправді випадки злому реєстру нерухомості, «Главком» звернувся до недержавної організації, яка також розслідує випадки незаконного проникнення в базу даних, — лабораторію комп’ютерної криміналістики CyberLab.

    Представники компанії підтвердили: фактично ніякого злому реєстру не було.

    Выселение незаконно проживающих граждан

    12 490 просмотров Содержание Зачастую люди сталкиваются с вопросом о том, как выселить из квартиры незаконно проживающих. Казалось бы, если прав на жилье нет, то и выгнать квартирантов не составит труда.

    Однако на практике очень часто владельцы недвижимости сталкиваются с различными проблемами. Разберемся, как действовать, чтобы выселить незаконных жильцов и сами не преступить Закон.

    Участковый не имеет полномочий никого выселять из квартиры.

    В его функции входит только разъяснительная работа: он может провести профилактическую беседу с нарушителями и указать им на последствия, которые влечет за собой незаконное пребывание в чужом помещении. Также участковый должен разъяснить то, что за порчу имущества следует уголовная ответственность по статье 167 УК РФ, а еще предупредить о дальнейшем пристальном внимании к этой ситуации со стороны правоохранительных органов.

    В некоторых случаях такой беседы оказывается достаточно для того, чтобы незваные гости покинули чужой дом.

    В случаях если незаконно вселившиеся люди отказываются выселяться добровольно, то гражданам приходится прибегать к помощи государственных органов.

    Не стоит самостоятельно прибегать к силовым методам и применять физическую силу к незаконным жильцам, лучше прибегнуть к законным методам освобождения квартиры. Конечно, необходимо иметь в виду, что процесс этот не быстрый, он требует терпения и серьезной теоретической подготовки.

    Принудительному выселению могут быть подвергнуты лица, самовольно заселившиеся в помещение без каких-либо законных оснований. Для подтверждения законности проживания жилец должен иметь один из правоустанавливающих документов:

    1. прочие подтверждающие документы.
    2. договор аренды;
    3. договор купли-продажи;
    4. свидетельство о вступлении в наследство
    5. ордер;
    6. дарственную;
    7. договор приватизации;

    На практике период времени между выявлением самовольно проживающих лиц и их выселением – достаточно продолжительный. В некоторых случаях в отношении граждан, незаконно занявших жилую площадь, возбуждается уголовное дело по статье 330 УК РФ.

    Такая ответственность может наступить, если своими действиями жильцы причинили значительный ущерб.

    Как же можно бороться с самовольным вселением граждан, которые фактически не имеют на это никаких прав? Рассмотрим подробнее такие способы В случае если незаконные квартиранты не желают освободить территорию или же вовсе угрожают собственнику, то законный владелец имеет право обратиться к участковому. Если же жильцы, не желая покидать объект недвижимости, применяют к собственнику или третьим лицам физическую силу, то их действия могут быть квалифицированы по ст.

    116, 112, 115 или 111 УК РФ в зависимости от тяжести последствий.

    Существует ряд ситуаций, когда следует обращаться в прокуратуру и законодательством допускается принятие решения о выселении в административном порядке.

    Незаконне утримання чужого майна стаття ук рф

    СодержаниеНезаконне утримання чужого майна — стаття в законодавстві, формулювання поняття і відповідальність, до якої можна залучити порушника, як правило, стають актуальними для громадян абсолютно несподівано.

    Стикаючись з подібним порушенням своїх прав, вони в перший момент губляться і не відразу розуміють, яким чином можна протистояти кривдникові.

    Про те, як притягнути до відповідальності зловмисника і як повернути свою власність, розповімо в статті.

    Згідно з тлумачним словником Ожегова утримати — значить зберегти, зберегти, і не даси, чи не віддати, не дати виявитися чогось.Відносно чужої речі значення цього слова іноді приймає злочинний характер.

    1. Для визнання дій по утриманню легальними необхідна наявність боргу у власника речі перед утримує її обличчям.
    2. Заходи будуть законними, якщо річ виявилася у утримує її обличчя на легальних підставах (відповідно до договору або в силу норм права).

    Однак в будь-якому випадку важливо пам’ятати, що грань між законними діями по утриманню та правопорушенням часом дуже тонка. Тому потрібно бути впевненим в законності своїх дій, щоб не стати фігурантом злочинного діяння.Окремою норми закону, що містить склад правопорушення, що полягає в неправомірному утриманні чужого майна, і покарання за це, не існує.Однак дії по затримці речі і перешкоди доступу до неї законного власника фігурують в різних законодавчих актах в різних іпостасях.

    1. Судова практика щодо розгляду деяких правопорушень у вигляді утримування чужого майна, систематизована в постанові пленуму Верховного суду «Про судову практику у справах про шахрайство, привласненні і розтраті» від 27.12.2007 № 51.
    2. Як адміністративного правопорушення подібні дії можуть розцінюватися по нормам Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (ст. 19.1).
    3. Цивільне законодавство має на меті не покарати, а повернути, тому містить норми, що дозволяють вимагати своє майно з чужого незаконного володіння (ст. 301 ЦК України).
    4. Злочином такі дії можуть бути кваліфіковані за нормами Кримінального кодексу (ст. 330 — самоуправство, ст. 160 — привласнення і розтрата).
    1. Самоуправство (ст. 330 КК РФ) є свавільне вчинення будь-яких дій, що суперечать встановленим нормам закону або інших законодавчих актів, правомірність яких піддається сумніву з боку організації або громадянина, якщо така поведінка завдало істотної шкоди.

      Найяскравіший і поширений приклад

    2. Присвоєння (ст.

      160 КК РФ) характеризується як безкоштовне, що здійснюється в корисливих інтересах незаконне поводження злочинцем довірених йому матеріальних благ в свою користь без розпорядження на це власника. Таким чином, щоб утримання чужого майна кваліфікувалося, як привласнення, повинні існувати такі ознаки:

      • майно ввірено для збереження;
      • присутній користь в діях утримує;
      • відсутні вказівки власника речі на її приховування.
    3. майно ввірено для збереження;
    4. присутній користь в діях утримує;
    5. майно ввірено для збереження;
    6. присутній користь в діях утримує;
    7. відсутні вказівки власника речі на її приховування.

    Вселення у квартиру дружини/чоловіка без згоди інших співвласників квартири

    Житло (квартира, будинок) може перебувати у власності громадян на праві спільної часткової або спільної сумісної власності, якщо власниками житла є декілька осіб. Один з співвласників такого житла одружився і хоче проживати разом з своєю другою половинкою у належному йому житлі (своїй частці, навіть якщо вона не виділена в натурі).

    Чи потрібна згода інших співвласників квартири? Звичайно, у кожній ситуації велике значення мають нюанси справи – чи має подружжя дітей, чи зареєстрована дитина у спірній квартирі, чи має друга половинка своє власне житло, чи усно погоджувались інші співвласники квартири на спільне проживання у спірній квартирі, як давно відбулось вселення у квартиру і чи було про це відомо іншим співвласникам квартири, тощо.

    А тому, ствердно відповісти на питання чи потрібна згода інших співвласників квартири при вселенні дружини/чоловіка до частки у квартирі іншого з подружжя і яке може винести суд рішення у разі звернення до суду інших співвласників квартири про виселення – не можливо, якщо не відомо всіх обставин справи. Однак, загальні правила вселення у таку квартиру свідчать про те, що згода інших співвласників квартири таки потрібна, оскільки: Згідно ч. 1 ст. 358 ЦК – Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

    Ст. 369 ЦК – Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Отже, і при спільній частковій власності і при спільній сумісній власності – згода інших співвласників на право володіння, користування та розпорядження майном потрібна.

    Житловий кодекс визначає обов’язковість згоди всіх співвласників (наймачів) квартири лише у тому випадку, коли квартира відноситься до державного та громадського житлового фонду: Ст. 65 ЖК — Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

    На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

    Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Правила користування жилими приміщеннями у будинках (квартирах) приватного житлового фонду визначаються главою 6 ЖК.

    Ст. 156 ЖК – Члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім’ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім’ї.

    На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Члени сім’ї власника будинку зобов’язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).

    Витребування майна з чужого незаконного володіння

    Власник може витребувати належне йому майно тільки від особи, яка заволоділа ним незаконно та без відповідної правової підстави, тобто в недобросовісного набувача.

    Якщо майно було загублене власником, викрадене в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. необхідними для повернення майна з чужого незаконного володіння, слід обрати правильний підхід до захисту свого права в суді: застосувати двосторонню реституцію чи звертатись з віндикаційним позовом.

    Дана стаття присвячена проблемі витребування майна з чужого незаконного володіння та вибору способу захисту цивільного права.

    В статті розкриваються способи захисту цивільного права та можливості його застосування.

    Хоча норми Цивільного кодексу України чітко визначають підстави та порядок витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави ним заволоділа, на практиці трапляються випадки коли в даній категорії справ норми законодавства застосовуються по різному, судова практика є неоднозначною, а іноді, на жаль, навіть протилежною. За нормами Цивільного кодексу України [5] право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Одна справа коли, наприклад, договір купівлі-продажу нерухомого майна не посвідчений нотаріусом і він однозначно є недійсним в силу закону, а зовсім інша, коли документи оформлені належним чином і немає прямих вказівок закону про те, що даний правочин є недійсним. З аналізу чинних правових норм випливає, що на даний час досить невеликі можливості витребувати майно з чужого незаконного володіння інакше, як за рішенням суду. Здебільшого, тільки в судовому порядку, за наявності достатніх законодавчих підстав та доказів можна довести, що право власності порушено і витребувати майно з чужого незаконного володіння, адже, згідно ст.

    321 ЦК України [5] право власності є непорушним.

    Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Дана норма Цивільного кодексу України ще раз наголошує на значимості ст.41 Конституції України [1], згідно з якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

    Звісно, в житті трапляються випадки, коли право власності порушується з тих чи інших підстав і власник фактично позбавляється права володіння, користування та розпорядження належним йому майном.

    Однак довести, що право власності є порушеним та витребувати майно від нового власника можна в судовому порядку. Спірними є питання незаконності відчуження майна та недобросовісності покупця.

    В ст. 387 Цивільного кодексу України [5] закріплено право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави ним заволоділа. На перший погляд все здається простим.